Версія для
слабозорих:
Звичайна
версія
Фон
Зображення
Інтервал

ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ ЗА СПІВВІТЧИЗНИКАМИ, ЗАГИБЛИМИ ВНАСЛІДОК ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ

Дата: 08.08.2025 09:00
Кількість переглядів: 75

 

Вшануймо всіх українців, чиї життя забрала війна, яку на нашій землі підступно розв’язала рф.

Час не загоїть біль тяжких втрат. Пам’ять про них назавжди в наших серцях...

 

Сторінка пам'яті Соледарської міської територіальної громади

Фото без опису

СОРОКА ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ

1978 - 2024

 

Олександр Сорока народився 3 вересня 1978 року в селі Бахмутське Бахмутського (колишнього Артемівського) району Донецької області. Його батько працював у колгоспі, мати – в дитячому садку. Після закінчення місцевої школи та професійно-технічного училища № 111 у м. Соледар проходив військову службу у ВДВ у м. Ізмаїл Одеської області.

 

Шістнадцять років Олександр Сорока пропрацював на соляній шахті ДП «Артемсіль». Мальовниче містечко Соледар стало затишною домівкою для його молодої родини, там пройшли найкращі роки життя. Олександр з дружиною Яніною виховував доньку Аліну.

 

Коли почалась повномасштабна війна, родина евакуювалась до Кропивницького. У 2024-му році Олександра Сороку мобілізували.

Він був навідником аеромобільного відділення, мужньо виконував свій військовий обов’язок.

 

У вересні 2024 року старший сержант Олександр Сорока загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Погребки Суджанського району Курської області.

 

Мешканці Соледарської громади пам’ятають його як світлу і позитивну людину, з гарним почуттям гумору. Дружина Яніна згадує як люблячого чоловіка та батька. Розповідають, що був скромним, стриманим і мудрим.

Побратими згадують, що Олександр вирізнявся сталевою витримкою, мужністю, професіоналізмом і непохитною вірою в Перемогу.

 

Вічна пам'ять і слава Герою …

 

 

За матеріалами Соледарської міської військової адміністрації

« повернутися