ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ ЗА СПІВВІТЧИЗНИКАМИ, ЗАГИБЛИМИ ВНАСЛІДОК ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ
Дата: 08.11.2025 09:00
Кількість переглядів: 196
Вшануймо самовідданість і героїзм воїнів, полеглих у боях за Україну, і мирних громадян, які стали жертвами російського терору. Вічна пам'ять ...
РУДНИЦЬКИЙ АНДРІЙ СЕРГІЙОВИЧ
19.08.1989 - 05.03.2022
Народився Андрій у Бахмуті. Мати, Людмила Іванівна, працювала на підприємстві «Фітофарм», батько, Сергій Євгенович, – на підстанції «Донбаська». Навчався в школі № 12. Закінчив школу мистецтв та Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені І. Карабиця. Грав на кларнеті й на саксофоні. Відразу після закінчення коледжу вступив на військову службу за контрактом.
Служив музикантом в оркестрі – спочатку у Військовому інституті танкових військ у Харкові, потім – в одній із частин МВС у Донецьку. Там його застали події весни 2014 року й початок АТО. Військову частину захопили терористи «ДНР», однак особовий склад був своєчасно виведений на підконтрольну Україні територію. Але невдовзі, самостійно добираючись до нового місця служби в Маріуполі, Андрій був схоплений ворожими бойовиками й пробув у полоні близько півтора місяця, повернувся додому за обміном. Це був перший обмін полоненими, організований під час АТО.
Після повернення продовжив службу в Харкові, в оркестрі Національної гвардії, мав звання штаб-сержанта (запроваджене в Україні з 2020 року замість звання прапорщик). У 2021 році одружився з харків’янкою Тетяною, кравчинею за фахом. Саме в Харкові Андрій Рудницький зустрів початок повномасштабної війни.
Указом Президента України від 17 березня 2022 року Андрія Сергійовича Рудницького було нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).